000			02464nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			240319b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a966-679-921-9 _c30.00
040			_bукр.
041			_2eng _aukr
080			_a94
090			_a94 _bГ 14
100			_aГай,Джон
245			_aКрізь легенди до істини _cпер.з англ.Н.С.Угольнікова _hТекст
260			_aХарків _bРанок _c2003
300			_a64 с. _bіл. _fВ опр.
490			_aСерія"Давні цивілізації"
520			_aТак склалося, що вже саме слово "вікінги" асоціюється в нас із грізними, грубими воїнами і навіть піратами, які нападали на християнські країни Європи з VIII по IX ст. І це при тому, що ці досить загадкові люди залишили по собі безліч таємниць. Тож зовсім нелегко розгадати істину про них. Почнемо з того, що ці народи жили на землях, які належать нині трьом країнам: Данії, Норвегії та Швеції, - а прийшли вони з Північної Європи (тепер Скандинавія). Згоди між цими трьома народами не було, і війни були звичною справою. Назва "вікінг" стосується всіх скандинавів того часу. Їх також називали норманами, тобто жителями (людьми) півночі, язичниками та багатьма іншими іменами. Незважаючи на те, що вони робили піратські набіги на християнські країни Європи, вікінги все-таки не були грубими варварами. Вони були чудовими мореплавцями та хорошими торговцями, а також майстрами теслярства та робіт по металу.
521			_aДля середнього шкільного віку
546			_aукр.
650			_aНауково-популярне видання
653			_aВікінги _aІндіанці _aЛегенди
942			_2udc _cBK
999			_c9117 _d9117