000 | 02804nam a22002417a 4500 | ||
---|---|---|---|
003 | Uzh_bibl | ||
008 | 230406b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
020 |
_a978-617-614-147-1 _c105.00 |
||
040 | _bукр. | ||
041 |
_2fre _aukr |
||
080 | _a821(44) | ||
090 |
_a821(44) _bР 31 |
||
100 | _aҐрізелідіс, Реаль | ||
245 |
_aЧорний - це колір _cпер. з франц. Ірини Собченко _hТекст |
||
260 |
_aЧернівці _bКниги - ХХІ _c2016 |
||
300 |
_a272 с. _fВ опр. |
||
520 | _aАвтобіографічна повість «Чорний – це колір» – перша книга швейцарської письменниці Ґрізелідіс Реаль, що охоплює події з її життя на початку 60-х. Після невдалого шлюбу мати чотирьох дітей опиняється у скруті – безробіття, злидні, туберкульоз, погрози соціальної опіки відібрати дітей. У сподіванні на краще життя вона тікає до Мюнхена разоміз дітьми і чорнимамериканським коханцем, який страждає від нападів шизофренії, але не полишає спроб штудіювати медицину. Без грошей і документів у неприязній до нелегалівНімеччині на неї чекає нелегка доля. Щоб заробити дітям на шматок хліба, вона спершу тиняється нічними вулицями, щоразу наражаючись на небезпеку, а потім опиняється у підпільному борделі. Приязнь до американських чорних солдат, серед яких трапляються щирі приятелі і фантастичні коханці, дружба з циганською родиною, що дивом вціліла у таборах смерті, а згодом – допомога своїм колегам-повіям та іншим знедоленим, викинутим на соціальні маргінеси людям – ось що допомагає вижити навіть у найкритичніші моменти життя, як неодноразово зізнається сама Ґрізелідіс, героїня цієї сповіді. | ||
521 | _aДля широкого кола читачів | ||
546 | _aукр. | ||
650 | _aЛітературно-художнє видання | ||
655 |
_aбібліографія, проза _vроман |
||
942 |
_2udc _cBK |
||
999 |
_c5495 _d5495 |