000			02590nam a22002777a 4500
003			Uzh_bibl
008			220524b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-966-441-101-8 _c36 грн.
040			_bукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bК 17
100			_aКалинець, Ігор
245			_aПоезії _cВступ. слово Е. Соловей _hТекст
260			_aЛьвів _bЛА "Пірамада" _c2008
300			_a608 с. _fВ опр.
490			_aСерія "Бібліотека Шевченківського комітету"
500			_aЕлеонора Соловей: «Для поезії Калинця надзвичайно суттєвим є поняття пам’яті ‑ родової, історичної, генетичної. Сприймаючи сучасність як руїну національного етосу, а опір цій руйнації як свій моральний і мистецький обов’язок, поет заходився плекати зацілілі рештки національної свідомості, лікувати її поезією».
520			_aПоезія Килимця в її визивному модерновому «єретизмі», в її впертому, тривалому і цілеспрямованому культивуванні духовних заповідей «шістдесятників» являє собою насамперед потужний синтез попередньої поетичної традиції, ‑ але осмисленої підкреслено нетрадиційно і до того ж без евфемізмів, без «фігур замовчування», без внутрішньої самоцензури та звичної протягом трипалого часу неповноти. Нинішня часова дистанція потребує для нинішнього читача якогось особливого окреслення контексту поезії лауреата Шевченківської премії 1991 року Ігоря Калинця, і здається, що воно може бути таким.
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художнє видання
653			_aУкраїнська поезія _aВірші
655			_aУкраїнська поезія
942			_2udc _cBK
999			_c3723 _d3723