000 | 02458nam a22002657a 4500 | ||
---|---|---|---|
003 | Uzh_bibl | ||
008 | 220214b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
020 |
_a978-617-7463-09-1 _c81 грн. |
||
040 | _aукр. | ||
041 |
_2ukr _aukr |
||
080 | _a821(477) | ||
090 |
_a821(477) _bЧ 42 |
||
100 | _aЧемерис, Валентин | ||
245 |
_aМарина-цариця московська. _cХудож.-оформлювач О. Іванова _hТекст |
||
260 |
_aКиїв _bДовженко Букс _c2016 |
||
300 |
_a699 с. _fВ опр. |
||
490 | _a"Історія України в романах" | ||
520 | _aСвої листи на батьківщину вона підписувала: «Марина — цариця московська». І вона була нею — царицею московською. Щоправда, всього лише дев’ять (!) днів у році 1606-му. І потім вісім років неймовірних злетів і карколомних падінь. Марина Мнішек, польська графиня, вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора з Карпат, волею випадку (чи істо рії) стала царицею і жоною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними, а її — царицею Смути. Про це й розповідається в романі Валентина Чемериса. А ще про кохання Марини до молодого царя Дмитрія, про останню її любов до козацького отамана Івана Заруцького, про криваву трагедію, що її спіткала, і про подальшу долю московської цариці, чиє життя так рано урвалося — у 26 років — у башті Коломенського кремля і яка вже після своєї смерті буде оголошена відьмою і чаклункою… | ||
521 | _aДля широкого кола читачів | ||
546 | _aукр. | ||
650 | _aЛітературно-художнє видання | ||
653 |
_aЦариця. _aКохання. _aТрагедія. |
||
655 |
_aІсторичні твори _v Роман |
||
942 |
_2udc _cBK |
||
999 |
_c2782 _d2782 |