000 | 02143nam a22002657a 4500 | ||
---|---|---|---|
003 | Uzh_bibl | ||
005 | 20240801111322.0 | ||
008 | 240801b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
020 |
_a978-966-2171-46-4 _c32.21 |
||
040 | _bукр. | ||
041 |
_2ukr _aukr |
||
080 | _a821(477) | ||
090 |
_a821(477) _bГ51 |
||
100 | _aГірник, Павло | ||
245 |
_aПосвітається _cПередм. М. Слабощпитського _hТекст |
||
260 |
_aКиїв _bПульсари _c2009 |
||
300 |
_a376 с. _fВ опр. |
||
490 |
_aБібліотека Шевченківського комітету _v2-ге доп. вид. |
||
520 | _aСьогоднішній Гірник — це домежно аскетичний, інколи аж на грані літературного мінімалізму, вельми стриманий на емоцію та голосне слово поет. З усього відчутно, що він давно дав для себе відповіді на всі запитання, йому все зрозуміло в цьому світі. Він усьому знає ціну. Поет із повним правом міг би повторити відомі слова Леоніда Первомайського про те, що вірш починається не з великої літери, а з великого болю. Цього безвиводного болю справді багато в творах Павла Гірника Вдовиний біль і біль сирітства. Біль жертв соціальної наруги і біль жорстоко покривджених. А поряд із цим безвиводний сум од усвідомлення безпросвітності й антидуховності того світу, в якому ми приречені існувати. | ||
521 | _aДля широкого кола читачів. | ||
650 | _aЛітературно-художнє видання | ||
653 | _aВірші | ||
655 |
_aПоезії _vВірші |
||
942 |
_2udc _cBK |
||
999 |
_c10834 _d10834 |