Ніч після сходу сонця Післяслово. Л. І. Андрієвського Текст

Разючий, оголений реалізм нового роману відомої сучасної української письменниці Катерини Мотрич «Ніч після сходу сонця» розгортається щонайменше у трьох вимірах: історичному, фантастичному, магічному. Духовний світ прадідів і сучасників зображено в картинах символічних, мазками впевненими та рішучими. Розкривати нариви на тілі суспільства — потрібна особлива міцність характеру і письменницьке вміння. Цей роман став вершиною у прозовому доробку К. Мотрич, він займе помітне місце в сучасній українській прозі. Чорно-білі протиставлення добра і зла, чужого і рідного закладені вже в самих прізвищах представників двох родів, що протягом тисячоліття були ідейними антиподами і кровними ворогами — Заброди і Святненки. А біля них є Безверхий, Безродний, Калита... І ще багато тих, в кого «під православною одяганкою живе дух ординця». Авторські здогади, припущення, особистий досвід, художній вимисел — все переплелося в яскравому і несподіваному узорі. За тими подіями, що розгортаються в житті вигаданих і невигаданих героїв — від княгині Ольги до партапаратчиці Марини Волкової, від екстрасенса Олени до Патріарха Василія — вгадуються обриси відомих історичних фактів. Катерина Мотрич піднімає задавнені проблеми, розглядає духовні, християнські та язичницькі джерела нації. Сміливо торкається найнижчих струн людської душі, духовної сліпоти, приниженості, демонічних нахилів, злодіяння «охрещених» та «неохрещених» українців, яким Бог недарма посилає «терня у боки». Цей твір спонукає до болючого і серйозного переосмислення давньої і недавньої історії України.

Для широкого кола читачів.