Зачарована Десна текст
Вид матеріалу: Текст Мова: українська Публікація: Київ "Школа" 2006 рОпис: 144 с. В опрISBN: 966-661-576-2Тематика(и): Літературно-художнє видання | Перші радощі, Вболівання, Тяжкі кайдани, Ставлення до минулогоЖанр/форма: Художня література -- Збірка творівЗведення: Зачарована Десна — автобіографічний твір, спогади Олександра Петровича Довженка про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров\'я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війнуч спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої\' пив колись воду...» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
---|---|---|---|---|---|
Книги | Бібліотека-філія №2 Абонемент старший відділ | 821.161.2 (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 9807 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Бібліотека-філія №2“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
821.161.2 Щоденник моєї секретарки | 821.161.2 Де твій дім, Одіссею? | 821.161.2 Дванадцять обручів | 821.161.2 Зачарована Десна | 821.161.2 Земля загублених, або маленькі страшні казки | 821.161.2 Ностальгія | 821.161.2 Канікули для інформи |
Зачарована Десна — автобіографічний твір, спогади Олександра Петровича Довженка про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров\'я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війнуч спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої\' пив колись воду...» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».
Для серед. та ст. віку
укр.
Немає коментарів для цієї одиниці.