Я згодна. Як одна жінка, яка не вірила у шлюб, таки вийшла заміж перекл. з англ. Ганни Лелів Текст
Вид матеріалу: Текст Мова: українська Публікація: Львів Видавництво Старого Лева 2023Опис: 336 с. В опрISBN: 978-966-448-093-9Тематика(и): Літературно-художнє видання | Стосунки Шлюб Кохання ЖиттяЖанр/форма: романтична проза -- романЗведення: «Я згодна. Як одна жінка, яка не вірила у шлюб, таки вийшла заміж» — це захоплива мандрівка-дослідження, у якій Елізабет Ґілберт із притаманною їй відвертістю, вдумливістю та гумором шукає для себе відповіді на одвічні питання про стосунки, намагаючись змиритися зі складним інститутом шлюбу. Чи не вимагаємо ми занадто багато від кохання, обтяжуючи його надмірними сподіваннями? Як так стається, що сімейне життя зазвичай перетворюється на важку працю? Чому в сучасному світі, де формальності вже не настільки важливі, ми й далі відчайдушно хочемо мати той штамп у паспорті? На всі ці питання Елізабет Ґілберт відповідає у виданні «Я згодна», що є продовженням «Їсти, молитися, кохати». Часом відповіді, які знаходить авторка, досить несподівані й неоднозначні, часом породжують багато наступних запитань, а часом — не такі романтичні або навіть очевидні, як можна було б припустити. Та попри це, одна жінка, яка не вірила в шлюб, таки погоджується одружитися!Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
---|---|---|---|---|---|
Книги | Публічна бібліотека Абонемент | 821(73) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 7712 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Публічна бібліотека“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
821(73) Убивчий холод | 821(73) Смертниці | 821(73) Хранителі смерті | 821(73) Я згодна. Як одна жінка, яка не вірила у шлюб, таки вийшла заміж | 821(73) Ілюзія безпеки | 821(73) Зникнення аптекарки | 821(73) Тисяча па'мятних поцілунків |
«Я згодна. Як одна жінка, яка не вірила у шлюб, таки вийшла заміж» — це захоплива мандрівка-дослідження, у якій Елізабет Ґілберт із притаманною їй відвертістю, вдумливістю та гумором шукає для себе відповіді на одвічні питання про стосунки, намагаючись змиритися зі складним інститутом шлюбу. Чи не вимагаємо ми занадто багато від кохання, обтяжуючи його надмірними сподіваннями? Як так стається, що сімейне життя зазвичай перетворюється на важку працю? Чому в сучасному світі, де формальності вже не настільки важливі, ми й далі відчайдушно хочемо мати той штамп у паспорті? На всі ці питання Елізабет Ґілберт відповідає у виданні «Я згодна», що є продовженням «Їсти, молитися, кохати».
Часом відповіді, які знаходить авторка, досить несподівані й неоднозначні, часом породжують багато наступних запитань, а часом — не такі романтичні або навіть очевидні, як можна було б припустити. Та попри це, одна жінка, яка не вірила в шлюб, таки погоджується одружитися!
Для широкого кола читачів
укр.
Немає коментарів для цієї одиниці.