Сусіди Передмова Наталії Ребрик Текст
Вид матеріалу:
Текст Мова: українська Публікація: Ужгород Ґраджа 2006Опис: 400 сISBN: 966-8924-19-3Тематика(и): Літературно- художнє видання -- Краєзнавча література | Закарпаття ПобутЖанр/форма: Соціально- побутовий роман -- Роман Зведення: Роман «Сусіди» закарпатоукраїнського письменника Юрія Станинця написаний 1935 року й опублі- кований 2006 року. У ньому реалістично відтворено життя, побут, національний космос верховинців, представником яких був автор. Соціальні, сімейно-побутові, особисті проблеми в повсякденні людей вияскравлюють живі, правдиві картини матеріального й духовного континууму горян, колоритні образи їхніх представників, які з більшим життєвим досвідом та значно вищою, порівняно з масами, національною та суспільною свідомістю, торують шлях до вільного, самодостатнього життя. У творі актуалізовано екзистенційну проблему національного буття. Важливим елементом в арсеналі художніх засобів творення світу верховинців виступає усна словесність. Специ- фіка рецепції, художнього опрацювання автором народної творчості, її роль у художній тканині твору не вивчена, що зумовлює актуальність теми статті. Метою праці є дослідження впливу усної словесності на світогляд і літературну творчість митця, функціональність її елементів у арсеналі поетики роману «Сусіди». У процесі аналізу з’ясовано, що автор добре знав багатство народної творчості, збирав, записував та публікував її зразки. Він був переконаний, що в мові, у різних жанрах фольклору зафіксовані характеристики ментальності, матеріальної, духовної культури народу. Елементи поетики усної оповіді, казки, легенди простежуються в архітектоніці, у виборі наративу, ідейному пафосі, групуванні персонажів роману. Простежено, що крізь призму звичаїв, обрядів увиразнено специфіку матеріальної й духовної культури мешканців гірського краю. Уведення в текст пісень, прислів’їв, приповідок, фразеологізмів, різних пластів лексики є поширеним засобом творення виразних ситуацій, колоритних характерів персонажів. Отже, в усній народній словесності можна вбачати потужні витоки літературної творчості митця, а фольклоризм є посутньою озна- кою авторського стилю. Інгрідієнти усної творчості виступають домінантою національної самоідентифікації, увираз- нюють ключові концепти екзистенційного буття нації, забезпечують емоційно-виражальний ефект роману, органічно функціонують у його художній системі. Ключові слова. Юрій Станинець, роман «Сусіди», усна словесність, художній світ горян, верховинці, фолькло- ризм, художня система.
| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|
Книги
|
Публічна бібліотека Читальна зала | 821(477) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 9530 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Публічна бібліотека“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
| 821(477) Життя наше - це подорож | 821(477) Горить моє серце | 821(477) Я птах між тенет | 821(477) Сусіди | 821(477) Тиса камінь обтесала | 821(477) Колочава | 821(477) Осінь Великих Небес, або Прирічанські характери |
Роман «Сусіди» закарпатоукраїнського письменника Юрія Станинця написаний 1935 року й опублі- кований 2006 року. У ньому реалістично відтворено життя, побут, національний космос верховинців, представником яких був автор. Соціальні, сімейно-побутові, особисті проблеми в повсякденні людей вияскравлюють живі, правдиві картини матеріального й духовного континууму горян, колоритні образи їхніх представників, які з більшим життєвим досвідом та значно вищою, порівняно з масами, національною та суспільною свідомістю, торують шлях до вільного, самодостатнього життя. У творі актуалізовано екзистенційну проблему національного буття. Важливим елементом в арсеналі художніх засобів творення світу верховинців виступає усна словесність. Специ- фіка рецепції, художнього опрацювання автором народної творчості, її роль у художній тканині твору не вивчена, що зумовлює актуальність теми статті. Метою праці є дослідження впливу усної словесності на світогляд і літературну творчість митця, функціональність її елементів у арсеналі поетики роману «Сусіди». У процесі аналізу з’ясовано, що автор добре знав багатство народної творчості, збирав, записував та публікував її зразки. Він був переконаний, що в мові, у різних жанрах фольклору зафіксовані характеристики ментальності, матеріальної, духовної культури народу. Елементи поетики усної оповіді, казки, легенди простежуються в архітектоніці, у виборі наративу, ідейному пафосі, групуванні персонажів роману. Простежено, що крізь призму звичаїв, обрядів увиразнено специфіку матеріальної й духовної культури мешканців гірського краю. Уведення в текст пісень, прислів’їв, приповідок, фразеологізмів, різних пластів лексики є поширеним засобом творення виразних ситуацій, колоритних характерів персонажів. Отже, в усній народній словесності можна вбачати потужні витоки літературної творчості митця, а фольклоризм є посутньою озна- кою авторського стилю. Інгрідієнти усної творчості виступають домінантою національної самоідентифікації, увираз- нюють ключові концепти екзистенційного буття нації, забезпечують емоційно-виражальний ефект роману, органічно функціонують у його художній системі. Ключові слова. Юрій Станинець, роман «Сусіди», усна словесність, художній світ горян, верховинці, фолькло- ризм, художня система.
Для широкого кола читачів.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень
Немає коментарів для цієї одиниці.